У мерії Амстердама заявили про те, що повернуть спадкоємцям живописну роботу Василя Кандинського, за яку тривала запекла боротьба майже десять років. Полотно під назвою «Пейзаж з будинками», яке автор створив у 1909 році, понад 80 років перебувало в колекції Міського музею Амстердама (Стеделейк-музею). Тепер воно буде передане спадкоємцям єврейського колекціонера Роберту Левенштейну і Ірмі Кляйн.
Ситуація навколо цієї картини Кандинського була неоднозначною. Нідерландський комітет з реституції двічі (в 2013 і в 2018) виносив рішення не на користь повернення роботи, аргументуючи це тим, що дану картину власники продали добровільно. Спочатку в 1920-х її купив єврейський підприємець, власник заводу з виробництва швейних машинок Еммануїл Левенштейн. Потім він передав полотно Кандинського синові Роберту і його дружині Ірмі Кляйн. Робота була пущена з молотка в 1940 році вже під час окупації Нідерландів нацистами. За 160 гульденів її придбав Стеделейк-музей. Роберт Левенштейн і Ірма Кляйн втекли з країни незадовго до цього – спочатку до Франції, а потім в США.
Адвокати спадкоємців наполягали на тому, що продаж відбувся вже після еміграції власників і що робота була продана тоді в кілька разів дешевше її реальної вартості. Комітет з питань реституції, в свою чергу, не бажав це визнати. Членам комітету дорікали в упередженості: четверо з семи його членів мали зв’язок зі Стеделейк-музеєм (хтось із них входив в клуб музею, хтось працював на компанію, що спонсорує Міський музей).
При оголошенні рішення в 2018 році суд послався на так звану політику «балансу інтересів», що має на увазі вимір цінності, яку представляє цей твір для музею і для спадкоємців. На думку суду, для музею картина Кандинського була цінніше. У 2020 році рішення на користь музею було ще раз підтверджено.
В результаті розголосу в пресі справа дійшла до міністерства культури. Спеціальна комісія зайнялася переглядом справи. Комітет з реституції покинули двоє з семи членів. І в підсумку кілька днів тому мерія Амстердама заявила про те, що повернути роботу Кандинського спадкоємцям – це «моральний обов’язок».
Якщо полотно потрапить на ринок то його варість може скласти не менше 10 мільйонів доларів.