Voloshyn Gallery братиме участь в арт ярмарку Dallas Art fair, який пройде у Техасі з 11 по 15 листопада. Цього року на стенді київської галереї будуть представлені роботи Нікіти Кадана, Лесі Хоменко, Влади Ралко та Олексія Сая.
Нікіта Кадан представляє свої роботи із серії “Національний пейзаж”. У своїй серії Нікіта зображує пейзаж як свідок крові, вбивств, знущань людини над людиною. Автор пропонує осмислити масове насильство в минулому, та відшукати свою ідентичність в темряві історії.
Леся Хоменко у серії живописних робіт «Дача Вернадського» цікавиться історичною пам’яттю і робить акцент на локальному контексті. Серія картин зображує дім академіка Вернадського на Бутовій горі недалеко від селища Шишаки, де той працював над теорією про ноосферу. Під час роботи над картинами Хоменко використовувала архівні фотографії садиби академіка із Шишацького краєзнавчого музею. Пізніше, під час поїздки туди, авторка зробила власні фото. Проте це місце заросло деревами. «Серед цих сучасних зарослів у мене виникло відчуття загубленості, невпізнавання — воно і лягло в основу роботи» — каже художниця в описі. Садиба стає уявним місцем: на картинах будинок закритий хащами. На передньому плані – тополі, за легендою висаджені самим науковцем. А також – тіло авторки у танку, свідомо збільшене до розміру дерев. Цей третій елемент «непорозуміння» здається концептуально невиправданим і лише заплутує історію роботи. До того ж, історія переважає у проекті над формою.
Ще одна представлена робота Лесі Хоменко із серії “Сородна праця”. “Сородна праця” – термін Григорія Сковороди, який був філософом-ідеалістом і вважав, що кожна людина має схильність до певного виду праці, і що щастя полягає в тій справі, до якої людина має природні нахили. Леся актуалізує сьогодні це поняття і намагається ввести його в поле критичного дискурсу, протиставити його усе ще актуальному сьогодні поняттю “відчуженої праці” за Марксом. Фігури робітників вписані у формат полотен таким чином, що картина наче «затісна» для них. Ноги стоять на краю картини, голова втискається в кут. Іноді, голова не влазить взагалі. Такий формальний метод для художниці – це метафора соціальних та економічних умов, в яких сьогодні мусять працювати робітники.
Влада Ралко представляє свою серію «Знаки». У своїх роботах художниця піднімає питання ідентичності, актуальних соціальних і політичних контекстів, занурюючись в екзистенційні глибини болю і страждання колективного тіла. Серія “Знаки” Влади Ралко є однією з найважливіших в її практиці і сьогодні. Твори із серії навмисно не містили ясного посилання, принаймні на поверхні. У 2008 році, коли художниця працювала над роботами, вона ніби передбачала питання “Що ж це означає?”. Пропонуючи замість пояснення відсутність контексту, як елемент вразливості та виклику водночас. Ралко намагається повернути аудиторію на 180 градусів, створити своєрідне порочне коло, де кожне питання викликає сумніви через відсутність відповіді. Це «щось» було своєрідним розривом або пошкодженням тіла зсередини і, таким чином, з’явилося на поверхні.
У роботах представлених на стенді Voloshyn Gallery Олексій Сай розвиває ідеї свого масштабного проекту-практики Excel-Art. З програмою Excel у якості ресурсу візуальної мови Сай працює з 2004 року. В абстрактній мові формул, діаграм і графіків автор вбачає єдиний можливий спосіб говорити про монотонне життя офісних працівників. Важливо відзначити, що Сай створює підкреслено нейтральну, об’єктивну, репрезентацію реальності офісних робітників у всіх її проявах: художник не має на меті ні критикувати офісний «стиль життя», ні створювати карикатуру на нього. Створені в Excel зображення Сай роздруковує на алюмінієвих листах, а також власноруч підписує кожну роботу. Попри очевидну легкість тиражування зображень, оригінали яких існують в електронному варіанті, художник принципово створює їх лише в одному примірнику.
Максим і Юлія Волошини відкрили Voloshyn Gallery у жовтні 2016 року. У 2015 році подружжя Волошиних увійшло до списку Forbes 30 Under 30. Галерея спеціалізується на contemporary art і демонструє широкий спектр різних медіа сучасного мистецтва, проводить персональні та групові виставки.
Voloshyn Gallery представляє різноманітну виставкову програму, а також співпрацює з установами, незалежними кураторами для реалізації проєктів як у просторі галереї, так і за його межами.
Галерея представляє міжнародній публіці важливі імена сучасного українського арт-простору, серед яких: Нікіта Кадан, Леся Хоменко, Микола Рідний, Влада Ралко, Ніколай Карабінович, Жанна Кадирова, Олексій Сай, Євген Самборський, Катерина Лисовенко та інші.
Одним з основних пріоритетів Voloshyn Gallery є участь у передових ярмарках сучасного мистецтва. Серед міжнародних ярмарків, у яких галерея брала участь протягом останніх двох років:The Armory Show, Vienna Contemporary, Dallas Art Fair, Pulse Art Fair, Nada Miami, Untitled.Art, and EXPO CHICAGO. Сольна презентація Жанни Кадирової від Voloshyn Gallery отримала нагороду Pulse Prize (2018), також проєкт відзначили куратори Perez Art Museum Miami.
Читайте: Voloshyn Gallery “вийшла за межі” з виставкою українських художників у Мексиці