Британське аналітичне видання про арт-ринок Artprice опублікувало статтю, в якій йдеться, що відбувається з цінами на роботи художника відразу після його смерті. Адже, прийнято вважати, що ринок відомого художника різко активізується після відходу автора. Чи так це? Аналітики запропонували свій погляд на це питання, пише ArtInvestment.
Гіпотеза звучить цілком логічно: після смерті автора припиняється і його творчість; нових робіт більше не з’явиться, а значить, ті, що вже знаходяться в обороті, стають більш затребуваними. Але, на думку аналітиків Artprice, «ефект смерті» дещо перебільшують. Сплеск активності на ринку робіт того чи іншого автора відразу після його смерті часто змінюється швидким поверненням до колишніх рівнів.
Передбачати, скільки будуть коштувати роботи померлого художника у віддаленій перспективі, насправді досить складно. За приклад, Artprice взяв двох пейзажистів, що працювали в один час і однаково затребуваних при житті, англійця Вільяма Тернера (1775-1851) і шотландця Гораціо МакКаллоха (1805-1867). Роботи першого сьогодні стоять мільйони, а другий практично забутий. На популярність або забуття в даному випадку могло вплинути те, що в рік смерті Тернера колекціонери викупили 77% його спадщини (з них 28% придбав його головний дилер Томас Агню); а спадщину МакКаллоха після смерті розкупили на 42%. В результаті ціни на роботи Тернера в 1851 році зросли на 122%, а ринок МакКалоха, навпаки, в 1867-м впав на 32%. І аналогічний ціновий розрив зберігається донині.
Іншими словами, багато що залежить від того, як поведуть себе спадкоємці автора, дилери, колекціонери, музеї тощо. В перший час після смерті художника: скільки робіт буде запропоновано і куплено, які пройдуть посмертні виставки і т.д. Особливо це стосується тих випадків, коли автор рано пішов з життя, залишивши невелику кількість робіт. У цій ситуації часто роботи викуповуються масово. Дилери і колекціонери ганяються за ними, керуючись спекулятивними мотивами, чи бажанням не упустити щось важливе.
Саме це відбувається зараз, наприклад, з ринком робіт Метью Вонга, канадського художника китайського походження, який пішов з життя у віці 35 років: до його смерті в 2019 році у автора не було ні одного продажу на вторинному ринку. Але, за 2020 рік аукціонний оборот його робіт досяг $ 21 млн і він увійшов в топ-10 найпродаваніших художників на аукціонах минулого року.
Крім «ефекту смерті» є ще так званий «ефект спекуляції на смерті». Багаторічне дослідження економіста Роберта Екелунда показали, що часто ціни ростуть не стільки після смерті автора, скільки в останні роки його життя. Це стосується в першу чергу художників похилого віку. Проаналізувавши понад 6 тисяч аукціонних результатів 17 післявоєнних американських художників, згаданий економіст і його колеги встановили, що протягом останніх п’яти років життя авторів ціни на їх роботи в середньому росли на 6% щорічно, а в рік їх смерті падали майже однаково – на 26%.
На думку Роберта Екелунда, насправді є ряд інших факторів, які можуть вплинути на попит і ціни відразу після смерті художника. Багато вірять в те, що ціни виростуть після смерті автора, і це спонукає власників, чи спадкоємців виставляти на ринок багато робіт, що спричинює їх фінансове зненцінення через велику кількість пропозицій.
Читайте: Китайські багаті міленіали створюють нові тренди на азійському арт-ринку